Лукас без Лукаса

Лукас без Лукаса не відрізнялися

Коли після остаточного продажу культовим режисером своєї компанії разом з правами на головний свій кінофранчайз новий власник в обличчі міжнародного медіамонстра запускає серію продовжень навіть без імені автора в списку продюсерів, зазвичай ця ситуація повинна викликати хвилю обурення в стані відданих фанатів оригіналу, однак якщо застосувати цю ситуацію до Джорджу Лукасу, то все істотно меняется.Во-перше, його власні останні творіння у всесвіті «зоряніх війн» не відрізнялися захмарними рейтингами і самі по собі були досить спірними (помилка кастингу в обличчі Хейдена Крістенсена в «Помсти ситхів» стала очевидна всім) , а численні анімаційні, телевізійні та ігрові спін-оффи теж не могли похвалитися винахідливістю, та й взагалі Лукас явно не бажав рухати власний всесвіт кудись ще, нескінченно повторюючись з приводу клонів і повстанців, та й сама ідея знімати сьомий і далі фільми йому була явно не близька, так що творець і франчайз разом з його ф анатом розпрощалися в загальному по взаємною згодою, залишилося просто підібрати постановника так, щоб вся ця махина не завалилася на голови создателей.Когда благополучно підняв з руїн іншої культовий космооперний серіал під назвою «Стартрек» і вже сам по собі багато років як культовий режисер Джей Джей Абрамс погодився взяти на себе цю ношу, фанати зітхнули з полегшенням. Цей не підведе. А що дідусь Лукас не має тепер до цієї історії ніякого відношення, то тут досить було просто взяти все готове і дбайливо, щоб не розплескати, донести все, що було значимого в далекій-далекій галактиці, до кіноекрана у вигляді нової серіі.І тут Абрамс з продюсерами вирішив не мудруючи лукаво піти по максимально простим шляхом – для початку зібрати на майданчику всіх тих, хто дожив акторів з першої трилогії, досипати їм зверху по канону одну дівчинку, одного хлопчика, одного дроида і одного сітха, все це помістити в декорації імперського крейсера, однією пустельній і однієї засніженій планети, а щоб захват фанатів досяг належної величини, рівномірно наповнити кожну першу сцену всіляких фан-сервісом у вигляді камео, відсилань, цитат і так далее.Что і було зроблено – замість штурмовиків Імперії будуть штурмовики Першого легіону, замість просто повстанців – повстанці на чолі з генералом органів, замість дідуся буде внучок, замість «Зірки смерті» ціла планета смерті, замість «Сокола Тисячоліття» – «Сокіл Тисячоліття» з Чубакка і Ханом Соло. І все це попутно присмачене фанатським гумором, милою атмосферою класичної 4й частині (але ні дай Падме притягти в кадр когось на кшталт Джа Джа Бинкс, нехай за гумор відповідає Чубакка) і традиційною музикою Джона Вільямса. Глядачі в залі радіють, касири в касі підраховують бариші, ура.Другое справа, що за всім цим фан-сервісом часу на сюжет майже і не залишилося. Ну, да, раз є внучок, значить, буде обов’язкова сцена в стилі «я твій батько» в темній циліндричної локації, плюс буде традиційний наліт повстанців в область легко і швидко знайденої уразливості, але вставною ренегат-штурмовик так і залишиться повислим в повітрі – чого це він, не розуміє, здається, не тільки герой, а й сценаристи, це саме можна сказати і страшною довірливості по його приводу буквально всіх персонажів, ніби загіпнотизованих раптово нахлинула на них політкоректністю. Навіть коли в його руках з’являється лазерний меч, ніхто в залі не поспішає дивуватися – напевно джедай, немає, ну точно джедай.

Лукас без Лукаса темній циліндричної локації, плюс

Ні? Хм.То ж стосується фігур у виконанні таких відмінних акторів, як Оскар Айзек і Адам Драйвер – вони, незважаючи на велику кількість відведеного їм хронометражу, і зовсім залишилися такими напівпрозорими відсилання до всього, що ми вже бачили, і обидва на майданчику виглядають трохи втраченими, як ніби відчувають себе самозванцями на цьому святі життя. Що дивно, адже обом ще грати в наступних частях. ось хто, безсумнівно, диво як хороший, так це Рей у виконанні Дейзі Рідлі – нехай її історія теж порожня, як голова Джа Джа, і чого це її кинули на звалищі, нам так і не розкажуть, відбувшись парою натяків, проте в ній є і стрижень характеру (чого немає ні в Фінна, ні у Кайло Рена), і цілісність, і харизма, і типаж відповідний, інша справа, що все це – виключно особисте досягнення актриси, в голом сценарії нічого цього вважай і нету.В результаті сьома серія кіносаги благополучно виконала свою головну мету і успішно перезапустила франчайз, але в цілому залишилася лише вдалою компіляцією попередніх шести частин (і в основному саме «Нової надії») майже без спроб хоч якось то розширити або просто розвинути вже існуючу всесвіт. Втім, саме цього хотіли фанати, а заради них все і робилося. При цьому знайде випадковий глядач, не знайома з якоїсь причини з історією взаємин Леї і Хана Соло, в цьому всьому досить для себе цікавого або фільм залишиться для нього просто ще одним «Стартрек», тільки в інших декораціях – це велике питання.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ