Сама депресивна професія В пошуках втраченого часу “Я в розпачі. Я нічого не встигаю. Здається, що все брешемо

Сама депресивна професія В пошуках втраченого часу

Сама депресивна професія
Втомилися від власної роботи? Нудьгу в кабінеті? Тоді вирушайте рубати вугілля або укладати асфальт! Американські психологи переконують, що представники цих професій куди менше страждають від депресії.
Юрій Зубців

Як впливає робота на наше щире здоров’я? Цим питанням уже багато десятиліть задаються психологи у всьому світі. Чергову спробу відшукати відповідь зробили доктор психіатрії Університету Цинциннаті (США) Лоусон Вулсін (Lawson Wulsin) і його колеги. Вони вивчили дані про психічне здоров’я і професійної діяльності 214 тисяч жителів штату Пенсільванія і випустили дослідження, яке можна вважати незвичайним «рейтингом депресивності» професій *.

Максимально найвищим цей рейтинг виявився у водіїв автобусів та іншого громадського транспорту – 16,2%. Неподалік розташувалися ріелтори, соціальні працівники та представники сфери послуг.

Це, очевидно, не 1-е і навряд чи Останнім дослідження подібного роду – незвичайно з урахуванням того, що депресія людей обходиться південноамериканської економіці в 83 мільярдів доларів раз на рік. До того ж творці визнають, що бажаючи 214 тисяч чоловік – це вагома добірка, числа все таки не можуть претендувати на те, щоб цілком відображати ситуацію в країні і тим самим в світі.

Міф про вигоду депресії

Сама депресивна професія В пошуках втраченого часу

Тим більше дослідження дає багату їжу для роздумів. Наприклад, тим, що підтверджує: управління пасажирським автобусом – у вищій ступені депресивний заняття. До цього висновку не раз прибували і творці практично всіх інших подібних робіт, при цьому не зовсім лише в США. Тому представники даної професії, безумовно, заслуговують на співчуття і найбільш дбайливого ставлення до себе.

Інша цікава особливість новітнього дослідження полягає в тому, що Вулсін і його колеги спробували виділити риси, властиві найбільш депресивним робіт. І знайшли два основних «маркера» депресивності. Перший – необхідність постійного спілкування, нерідко вимушеного не завжди приємного. Другий – низький рівень фізичної активності. Це цілком добре пояснює, чому, наприклад, дорожні робітники або шахтарі виявилися в числі людей, менш схильних до депресії. Їх роботу прийнято вважати важкої і одноманітної, але вади у фізичній активності вони точно не відчувають, та й спілкуванням не надто перевантажені. У підсумку рейтинг депресивності цих професій вдвічі нижче, чим у нещасних водіїв автобусів.

Втім, є тут і якась нестиковка. Справа в тому, що найменший рейтинг депресивності – 6,9% – дослідження присвоїло «представникам промисловості дозвілля і розваг». У цю досить розмиту категорію увійшли майстри найрізноманітніших сфер – від аніматорів та фітнес-інструкторів до музикантів і співаків. І якщо з фізичною активністю хоча б у деяких з них все в порядку, то спілкуванням напевно перевантажені практично всі. І нічого, добре в цілому живуть. Загалом, Вулсіну і колегам ще є над чим попрацювати.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ