Саміт СНД у Москві: дружба за і проти

Саміт СНД у Москві: дружба за і проти регулярні неформальні саміти служать можливістю

Відкриваючи неформальний саміт СНД у своїй резиденції в Ново-Огарьово, Путін зазначив, що «подальше поглиблення взаємодії в рамках СНД в самих різних областях відповідає корінним інтересам народів наших країн». Країни співдружності, за словами російського лідера, повинні «разом працювати над вирішенням поставлених перед нами завдань соціально-економічного розвитку, зміцнення стабільності та безпеки наших держав», наводить його слова ТАСС.

У 2017 році Росія головувала в організації. У Москву на саміт з’їхалися президенти Азербайджану Ільхам Алієв, Вірменії Серж Саргсян, Білорусі Олександр Лукашенко, Киргизії Сооронбай Жеенбеков, Молдавії Ігор Додон, Таджикистану Емомалі Рахмон, Узбекистану Шавкат Мірзієєв і Казахстану Нурсултан Назарбаєв.

З моменту утворення Співдружності Незалежних Держав, яке виникло на уламках СРСР, минуло 26 років. Як раніше сказав сам Путін, організація створювалася для «цивілізованого розлучення», щоб не втрачати багаторічні зв’язки між республіками.

Продовжуючи цю стару аналогію російського президента, заступник голови Інституту країн СНД Володимир Жарихін зазначив в розмові з «Газетой.Ru», що після «цивілізованого розлучення» «залишилися діти-громадяни цих країн. І якщо навіть колишнє подружжя полюбили інших, вони все одно заради них підтримують відносини. Це розумно, і в цьому немає політичного контексту ».

Сьогодні багато експертів не схильні вважати СНД впливовою організацією, так як після появи на просторі колишнього Союзу таких організацій, як Євразійське економічне співтовариство і військовий блок ОДКБ, республіки є членами цих організацій вважають за краще вирішувати свої питання, використовуючи ці структури.

Володимир Жарихін нагадує, що в російських зовнішньополітичних документах СНД називається «регіональною організацією»: «Вона все менше виконує роль військової та економічної складової, але служить майданчиком для діалогу».

При цьому Росія, як і інші країни співдружності, поки надає значення СНД, і регулярні неформальні саміти служать можливістю обговорити багато проблем з сусідами. У цьому році на просторі СНД відбулося чимало подій, які матимуть значення і в майбутньому році.

Вірменія: ближче до Брюсселю

Хоча на саміті президенти Вірменії та Азербайджану сиділи поруч, Єреван поки не просунувся у вирішенні застарілої проблеми Нагірного Карабаху, незважаючи на ряд переговорів з Азербайджаном, в тому числі за посередництва Росії. Однак в цьому році в Вірменії стався важлива подія.

Єреван в листопаді підписав угоду про всебічне співробітництво з ЄС, яке дає йому можливості широкого співробітництва з Євросоюзом у різних сферах.

Мова тут і про розвиток громадянського суспільства, і про допомогу в розвитку бізнесу, а також про доступ деяких вірменських товарів на європейські ринки. Варто відзначити, що Вірменія є і членом Євразійського економічного союзу, проте Москва вітала зближення Вірменії з ЄС. Можливо, така позиція Росії багато в чому пов’язана з наслідками політичного вибору на Україні в період управління цією країною президента Віктора Януковича.

Білорусія: вже не диктатура

Головний і за сумісництвом норовливий союзник Росії в цьому році демонстрував все більшу незалежність від Москви. Харизматичний президент Білорусії Олександр Лукашенко чимось нагадує раннього Ніколає Чаушеску, лідера соціалістичної Румунії. Перебуваючи в одному військовому та економічному блоці з Москвою, він дозволяє собі фрондувати, зміцнюючи відносини з Заходом, США та Ізраїлем.

Білорусія без зменшення військового співробітництва з Росією, в році, що минає активно робила реверанси в бік ЄС. Самого Лукашенко, якого ще недавно називали «останнім диктатором Європи», в цьому році навіть чекали на саміті «Східне партнерство», однак він не приїхав. Замість нього в Брюссель приїхав Володимир Макей, який підкреслив що у Мінська буде нова угода з ЄС.

Москва, як і в випадку Вірменії, навряд чи буде перешкоджати цьому, так як в Кремлі розуміють, що безвідносно симпатій або антипатій до Лукашенко почуття гордості у білорусів дуже сильно, і вони будуть чинити опір будь-якому тиску. При цьому Білорусія, що межує з членом НАТО Польщею – цінний і важливий союзник з точки зору національної безпеки.

Молдова: з «проросійським президентом»

Незважаючи на те, що при владі в Молдові вже рік знаходиться «проросійський» президент Ігор Додон, йому мало що вдалося зробити для поліпшення відносин з Росією. Через особливості політичної системи країни вся влада в Молдові зосереджена в руках парламенту, опозиційного Додону.

Положення президента ускладнюється ще й ситуацією навколо російських дипломатів, які були вислані з Молдавії в цьому році, а також з-за оголошення персоною нон-грата віце-прем’єра РФ Дмитра Рогозіна.

У молдавському МЗС заявили, що висилка російських дипломатів сталася через «залякування» російською владою молдавських діячів. Разом з тим Додону все одно потрібна підтримка Москви на виборах до парламенту в 2018 році – на них Додон хоче змінити розклад сил в свою користь.

Киргизія: базі бути

В цьому році в цій країні пройшли президентські вибори, на яких перемогу здобув Сооронбай Жеенбеков, який змінив на цій посаді Алмазбека Атамбаєва. Політик дав зрозуміти, що буде продовжувати проросійську лінію свого попередника, але паралельно розвивати відносини і з КНР. В рамках саміту СНД Атамбаєв вперше приїхав в Росію в якості президента. На думку експертів, перший закордонний візит означає збереження проросійського вектора в політиці нового президента країни. Варто зазначити, що на території Киргизії також знаходиться російська база, і попередній президент Киргизії заявляв, що її необхідно вивести з Киргизії після закінчення терміну оренди – тобто через 15 років.

Саміт СНД у Москві: дружба за і проти Москва частково змагаються між

«Ми повинні спиратися на свої збройні сили, а не на армії інших держав», – зазначав тодішній президент. Однак, швидше за все, питання буде врегульовано вже новим главою країни. Варто відзначити, що і глава Росії Володимир Путін також говорив, що Москва не виступає проти виведення своєї бази з Киргизії згодом.

Узбекистан: «перебудова» з новим лідером

У цьому місяці виповнюється рік з дня обрання президентом Узбекистану Шавкат Мірзіеева. Новий узбецький лідер, який змінив померлого багаторічного правителя країни Іслама Карімова, починає повільний відхід від його жорстких методів управління країною. Як розповідають часто бувають в країні,

Мірзієєв затіяв провести в країні щось на кшталт «перебудови», яка може обернутися певними послабленнями в суспільному житті.

Прихід до влади Мірзііева бачиться в Росії в позитивному світлі, так як він почав активно налагоджувати зв’язки з Москвою. При цьому Карімов, хоча шанобливо ставився до президента Путіна, рідко приїжджав в російську столицю.

Казахстан: дружба і ревнощі

Впливовий гравець на пострадянському просторі, Казахстан активно нарощує свій міжнародний вплив. В Астані проходять переговори щодо сирійського питання за участю сирійської опозиції, Казахстан також підтримує рівні стосунки не тільки з Росією, але і Китаєм і США. В цьому році Москва і Астана відзначили 25 років з дня встановлення дипломатичних відносин.

Як зазначає в недавньому огляді казахстанський портал Nur.Kz, в цьому році відносини між Казахстаном і Росією «знайшли велику стійкість і закріпили тренд на побудову взаємовигідного стратегічного партнерства».

Правда, між державами не обходиться і без певної ревнощів, так як Астана і Москва частково змагаються між собою в справі врегулювання в Сирії.

Москва прагне показати, що вона грає першу скрипку в цьому процесі і збирається поставити в цьому році точку, запросивши сирійських опозиціонерів в Сочі.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ