Шум у вухах: головне – не нервувати

Шум у вухах: головне - не нервувати відповідні відділи головного мозку

Будь-яке сприйняття звуку людським вухом засноване на перетворенні акустичних коливань в електричний імпульс, який по слуховим черепно-мозковою нервах проводиться у відповідні відділи головного мозку і аналізується. Іншими словами, звуковосприятие можна представити у вигляді такої ланцюжка: зовнішнє джерело звуку – звукові хвилі – людське вухо – електричний (нервовий) імпульс – слухові нерви – звуковий аналізатор головного мозку.

За такою схемою в нормі відбуваються процеси уловлювання і розпізнавання звуків. Однак внаслідок різних захворювань іноді виникає шум у вухах, при якому перша ланка цього ланцюжка – зовнішнє джерело звуку – відсутня.

Шум у вухах може бути об’єктивним або суб’єктивним. Об’єктивний шум чує не тільки пацієнт, але і лікар за допомогою фонендоскопа. Це виникає при звуженні або розширенні судинної мережі, які живлять органи слуху, при спазмування оточуючих м’язів і ін. Суб’єктивний шум у вухах чує лише хворий. Такий шум може бути наслідком захворювання органів системи кровообігу (гіпертонічна хвороба, атеросклероз церебральних судин), зміни кістково-хрящових тканин верхніх відділів хребта (шийний остеохондроз), запальних вушних захворювань або слухового невриту.

Шум у вухах може бути і попередженням про несприятливий вплив того чи іншого чинника навколишнього, найчастіше соціальної чи умов праці. Тому дуже важливо звертати на це увагу і уникати попадання в таку обстановку. Так, дуже часто, особливо в роки лихий молодості, наші вуха піддаються запеклої шумовий атаці: дискотеки, перевагу гучної музики, виробничий або вуличний шум і багато іншого іноді залишають після себе нетривалий шум у вухах. Це говорить про те, що організм підключає свої компенсаторні можливості, які дещо звужують патологічний вплив шуму на органи слуху. Однак з часом при триваючому впливі шуму захисні механізми виснажаться, і виникне патологія. До речі, гранично допустимий рівень шумового навантаження на людину, відповідно до санітарних норм і правил, не повинен перевищувати 80 дБ для виробництва і 40 (вдень) або 30 (вночі) дБ для житлових приміщень.

До шуму у вухах можуть привести і постійне перебування в стресовій ситуації. Тому дуже важливо навчитися уникати стресів за допомогою аутотренінгу або інших спеціальних вправ. Цей аспект має велике значення для подолання порочного кола, що виникає при шумі у вухах, адже безперервний постійний дзвін в голові, особливо, якщо він досить інтенсивний, кого завгодно може довести до нервового зриву, що лише посилить патологію. А це, в свою чергу, викличе ще більшу паніку.

Шум у вухах може супроводжуватися й іншими симптомами, наприклад, запамороченням Запаморочення – що робити, якщо воно стало вашим супутником при захворюваннях органів рівноваги або зниженням слуху при невриті слухового нерва.

З метою визначення причини появи шумів у вухах, а також одночасно для визначення рівня слуху використовують аудіометрію. Метод дозволяє з’ясувати частоту і інтенсивність патологічного шуму. Так, помічено, що шуми низької частоти виникають при захворюваннях слухового нерва і деяких відділів головного мозку, а шуми високої частоти характерні для патології середнього або внутрішнього вуха.

Шум у вухах: головне - не нервувати навчитися регулювати кровообіг

Що ж робити, якщо шум у вухах не проходить і стає нестерпно настирливим? Перш за все, заспокоїтися. Адже найчастіше він не веде до втрати слуху і не є ознакою небезпечної недуги (якщо, звичайно, шум не викликаний злоякісною пухлиною). Обов’язково зверніться до лікаря, який встановить причину шуму. Адже шум сам по собі не є основним захворюванням, а всього лише симптомом первинної патології будь-якого органу. Після лікування основного захворювання шум зникне самостійно.

А до тих пір можна застосувати на практиці кілька порад:

  • в нічний час навколишні фонові звуки стихають, і шум у вухах доставляє більше занепокоєння. Замаскуйте його, включивши радіо або встановивши настінні годинники з ходовим механізмом;
  • спите на високій подушці – це знижує інтенсивність шуму;
  • навіть якщо слух нормальний, встановіть спеціальний завушний апарат, який «перебиває» вушний шум власним звуком. Шуми, що відтворюються ззовні, пацієнтами психологічно переносяться легше;
  • займайтеся аутотренінгом: іноді з його допомогою можна не тільки подолати депресію, а й навчитися регулювати кровообіг і гладку (мимовільну) мускулатуру. Домігшись таких результатів, пацієнти здатні практично повністю усунути шум, викликаний порушенням кровотоку або спазмом м’язів.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ